|
Разом із тим, як стрімко зростає популярність технологій безполицевого обробітку ґрунту, зростає кількість питань, що виникають у тих, хто вирішив відмовитися від традиційних прийомів господарювання. Про деякі тонкощі, щодо впровадження технології нульового обробітку ґрунту, розповідає Олег Кирилюк, генеральний директор ТОВ «Агрофірма Корнацьких», де вже не перший рік працюють п'ять тракторів BULLER VERSATILE 2425, в агрегаті з 12-ти метровими посівними комплексами MORRIS.
Олег Павлович, гадаю, після нашої зустрічі в минулому році дещо змінилося? Як можете охарактеризувати цьогорічні досягнення?
Сказати, що для нас цей рік є просто важким – замало. Для більшості сусідніх господарств такі погодні умови стали справжньою катастрофою. І річ не в тому, що літо видалося дуже спекотним, таке у нас трапляється дуже часто. Цього разу природа, якщо так можна сказати, завдала комплексного удару: відсутність необхідної кількості опадів восени того року, практично безсніжна зима, а на додачу – сьогоднішня спека. За всю мою практику, такого трагічного збігу обставин ще не було. Тож похвалитися, чесно кажучи, нічим. Єдине, що врятувало нас від глобальної катастрофи, так це наша технологія, завдяки якій спромоглися зберегти хоч якісь запаси вологи.
Добрий результат отримали по ярому ріпаку. З пшеницею, посіяній по таких попередниках як горох, соя, та по парах, теж непогано. Але на двох експериментальних ділянках, де сіяли по соняшнику, вологи не вистачило. Пшениця не встигла сформувати колос, тому ці поля довелося просто задискувати. Дуже складна ситуація з соняшником. На перший погляд, посіви в дуже доброму стані. Але, якщо впродовж ще двох тижнів не буде дощу, ми їх втратимо.


|

|
|
Олег Павлович Кирилюк (генеральний директор ТОВ «Агрофірма Корнацьких»):
Треба зрозуміти, що перехід до нульової технології, це питання не одного дня і навіть не одного року. Це – ціла філософія.
|
Враховуючи цьогорічний досвід, плануєте якось змінити чи удосконалити існуючі технологічні прийоми?
В першу чергу плануємо збільшити площі посівів по «нулю». Раніше, коли вирівнювали поля, застосовували культиватор. Тепер цю проблему вирішили майже на всіх площах, тому будемо намагатися залишати стерню на поверхні без обробітку. У серпні планую з'їздити в Канаду, подивитися на нові моделі сівалок, та поспілкуватися з тамтешніми фермерами з приводу вирощування ріпаку. Насьогодні ріпак є дуже стратегічною культурою, тож хочемо більш детально розібратися в певних тонкощах.
Останнім часом прямий посів ріпаку дійсно набуває великої популярності. В кожному господарстві відпрацьовують якусь свою, частіше неповторну технологію. Можете поділитися власним досвідом? Адже, гадаю, деяким читачам це стане в нагоді.
Ми також багато експериментували в цьому напрямку. Назараз можу сказати, що зупинилися на нормі посіву від 4,5 до 5 кг/га з одночасним внесенням близько 100 кг/га комплексних добрив. Є певний досвід щодо глибини посіву. За нашими спостереженнями – не більше 2-3 см. Переконалися в цьому на гіркому прикладі. Під час посіву, коли вже половину площ було засіяно, раптово почалася злива. Звісно ж роботи довелося припинити, почекали, доки підсохне, та наступного дня закінчили посівну. Після цього почалася неймовірна спека. Там де посів було проведено після дощу – отримали нормальні сходи. На іншій площі, через засохлу кірку, сходи вийшли дуже розрідженими. Там, де насіння попало на меншу глибину – нормально, на більшій глибині – не зійшло. Ще б хотілося відмітити те, що в процесі посіву на невелику глибину, треба дуже ретельно стежити за сівалкою. Так, на вологому ґрунті, передні колеса, під вагою, можуть просідати. А ґрунт, розпушений культиваторними сошниками, може налипати на задні колеса. Таким чином, передні ряди сошників будуть сіяти на більшу глибину, а задні навпаки.
В більшості посівних комплексів внесення добрив відбувається разом із висівом насіння – по одному і тому ж каналу. Кажуть, що таким чином можна зашкодити насінню, тобто, застосування такої схеми може негативно вплинути на врожайність. Що Ви можете сказати з цього приладу?
Все це, не більше ніж вигадки. Ми спеціально проводили такі експерименти. Без внесення добрив спостерігалося суттєве зниження врожайності. В середньому, приблизно на 5-6 центнерів.


|

|
|
Коток – невід'ємна частина будь-якої технології, навіть нульової
|
А взагалі, можете дати поради, щодо конкретних норм висіву та внесення добрив під ту чи іншу культуру?
Цікаве питання. Але, чесно кажучи, якоїсь точної формули, яка змогла би стати еталоном для всіх – просто не існує. Наприклад, на пшениці ми відпрацьовували наступні схеми: 240 кг насіння – нуль добрив, 240 кг – 150 кг добрив; 240 кг – 200 кг добрив; 240 кг з одночасним внесенням 100 кг добрив та весняним підживленням (100 кг карбаміду). Потім в зворотному порядку: від 120 кг насіння без добрив, до 120 кг насіння – 250 кг добрив. Цікавим став факт, що в останньому випадку (120/250) отримали той самий результат (врожайність), що за схемою: 240/100 кг + 100 кг карбаміду. Таким чином, в кожному окремому випадку слід враховувати фінансову сторону питання: що дешевше, насіння чи добрива. Чи свій насіннєвий матеріал, чи покупний, чи є залишки добрив з того року, чи доведеться їх купувати сьогодні. Багато чого залежить й від погодних умов. Востаннє висівали пшеницю за нормою 220-240 кг/га з одночасним внесенням 120-150 кг/га комплексних добрив, та робили весняне підживлення.
В наступному році хочемо спробувати збільшити норму внесення добрив до 200 кг, та відмовитися від весняного підживлення.

Ще раз хочу підкреслити, що першочергово, все залежить від певних конкретних умов. Наприклад, сою (з нормою висіву 120-130 кг/га), взагалі удобрювали тим, що залишилося на складі, вийшло десь по 90 кг/га. На ярий ячмінь добрив взагалі не давали.
Бачу, всі посівні комплекси обладнані причіпними модулями зі спіральним котком та пружинною бороною. Чи не є зайвим такий дорогий інвентар?
Хочу сказати, що коток – невід'ємна частина будь-якої технології, навіть нульової. Коли працював агрономом в колгоспі, завжди наполягав на застосуванні котків після посіву будь-якої культури. Якось, був такий випадок, коли під час коткування поламався трактор. Встиг закоткувати лише половину поля. Потім пішли дощі, тож інша половина так і залишилася не обробленою. Після того, як зійшли сходи, розмови про те, що коток є зайвим знаряддям, припинилися раз і назавжди.
Ще однією перевагою цієї причіпної системи є те, що вона додатково обладнана пружинною бороною. Аналогічна борона на сівалці не завжди ретельно вирівнює поверхню. А після проходу котків з бороною, поле виглядає просто ідеально.
Ваші посівні комплекси працюють з тракторами потужністю по 425 к.с. Чи не замало 12-ти метрових сівалок для таких машин? Адже за теоретичними рекомендаціями, ці трактори можуть працювати з більш широкозахватними сівалками.
Теоретично, потужності наших тракторів цілком достатньо для роботи з 16-ти метровими сівалками. Проте, на практиці все виходить інакше. На рівному полі все йде нормально, але, трохи пішов на підйом, трактор починає буксувати. Дотримуватися теоретичних рекомендацій можна лише в тому випадку, коли поля ідеально рівні. В іншому випадку ні. Крім цього слід враховувати й те, на яких саме ґрунтах доведеться працювати. В когось ґрунти легкі, в когось більш важкі. Від самого початку, я сам наполягав на використанні більш широкозахватних сівалок. Навіть незважаючи на те, що саме канадські спеціалісти радили придбати 12-ти метрові машини. Добре що послухав. В першій рік, на деяких ділянках, трактори буксували навіть з ними. Щоправда, сьогодні 12 метрів для нас вже замало. Тож, найближчим часом доведеться купувати більш широкозахватні комплекси.
Всі трактори, разом із посівними комплексами відпрацювали вже по три сезони. Були якісь серйозні проблеми?
Не те щоб серйозних, жодних проблем не було. Зайвий раз переконалися, що зробили правильний вибір. Всі клопоти, пов'язані з експлуатацією посівних комплексів MORRIS, обмежуються лише вчасним обслуговуванням підшипників, та заміною стрілчастих лап. Теж саме стосується тракторів BULLER VERSATILE. Доречи, ми добре знали що купувати. То ж маємо очікуваний результат.
|